Бердичiвське Пиво

ждемс,Сергей

Вианамин! Прочту лекции ,прочищу опптику и преступлю!!!    [hr][hr]

Да это можно и в тему "Хобби" кинуть!
Ждем с нетерпением.

я вам сообщу истинную правду про наш пивзавод мне рассказала моя бабушка когда были немцы в нашем городе они на празник свой готовили пиво был полный завод пива но наши войска быстро освободили грод и они неуспели его уничтожить и краской написали что оно отравлено тогда взяли любителя на свой страх и риск он выпил с ним ничего неслучилось и они гудели пока все невыпили а с права возле завода потом жил наш знаменитый футболист пузач я потом узнавал у других людей говорят правда такой наш пивзавод

А какой же пивзавод без его прославленного директора
Липецкого Леона Романовича



Леон Романович Ліпецький народився у Бердичеві 28 червня 1935 року в сім'ї Романа Івановича та Кароліни Йосипівни Ліпецьких. Сім'я Ліпецьких була велика, всього у родині виросло шестеро дітей.
У десять років – по закінченні Великої Вітчизняної війни – маленький Леон пішов до бердичівської школи №6, що розташована на околиці міста.
У 1952 році у віці 17 років закінчує 7 класів школи. Одним з захоплень молодого Леона була радіотехніка – під час навчання навчався у відповідному гуртку Будинку піонерів. Але потреба допомагати сім'ї змусила змінити плани – він пішов працювати на рафінадний завод робітником тарного цеху.
У 1954 році Леон Романович вступає до лав Збройних Сил СРСР – служить у морській авіації в Прибалтиці. Тут оволодів військовою професією механіка літака. Через три роки – у 1957 – звільняється зі служби та повертається до роботи на рафінадний завод. Одночасно з роботою навчається у вечірній школі та у 1960 році здобуває середню освіту. Цього ж року вступає до Київського технологічного інституту харчової промисловості на факультет "Машини і апарати харчових виробництв".
На передостанньому році навчання в інституті Леон Романович зустрічає свою половинку – Кароліну, що також була родом з Бердичівщини – з села Никонівка. Побралися Леон Романович і Кароліна Іллівна на четвертому курсі і останній курс навчалися разом.
У 1965 році Леон Романович закінчує інститут. Дружина Кароліна Іллівна також закінчила Київський технологічний Інститут харчової промисловості у 1966 році за спеціальністю "Технологія цукристих речовин".
Після навчання Леон Романович продовжує свою трудову діяльність на бердичівському рафінадному заводі. У віці трохи більше тридцяти років стає начальником цеху цукросировини. На цій посаді пропрацював чотири роки.
Невдовзі стає заступником головного інженера рафінадного заводу, паралельно – секретарем первинної партійної організації. Його діяльність на партійній роботі помітили, і згодом його призначають на посаду інструктора міськкому партії, під керівництво тодішнього першого секретаря Івана Юхимовича Бражника.
Через деякий час Леон Романович полишає партійну роботу та призначається на посаду директора бердичівського цегельного заводу.
У лютому 1980 року Леон Романович Ліпецький був призначений на Бердичівський – тоді ще експериментальний – пивоварний завод, що був побудований у далекому 1861 році чеським колоністом Станіславом Еммануїловичем Чепом.
Бердичівський пивоварний завод, що наприкінці 90-х років минулого століття був реорганізований у Відкрите акціонерне товариство, під керівництвом Леона Романовича Ліпецького став економічно стабільним підприємством, у якому на перший план виноситься якість продукції, а вже потім – ціни і прибутки. Найважливішим кроком до високих показників став компетентний підхід до формування колективу підприємства: професійне навчання, матеріальне і моральне стимулювання. За роки свого існування завод пережив декілька реконструкцій і став сучасним підприємством потужністю 1 млн. дал. на рік.
15 серпня 2001 року рішенням виконкому міської Ради за вагомий внесок у вирішенні соціально-економічних проблем територіальної громади міста Бердичева Ліпецькому Леону Романовичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Також за внесок у розвиток міста Леон Романович Ліпецький відзначений Орденом Бердичева №2, а президент Віктор Ющенко призначив Леону Романовичу орден "За заслуги" третього ступеня.
За постійну підтримку та допомогу парафії Святої Варвари керівнику Бердичівського пивзаводу Леону Ліпецькому Папа Римський Бенедикт XVI у день престольного свята храму 4 грудня 2008 року передав Апостольску благословенну Грамоту. Доручення Святійшого Отця вручити її виконав єпископ Ян Пурвінський. Саме у костьолі Святої Варвари Леон Ліпецький був хрещений, вперше сповідався, приймав причастя. А декілька років до цього він був нагороджений відзнакою та медаллю Української православної церкви.
Родина Ліпецьких має двох синів: старший – Володимир Леонович, як і батьки, закінчив КТІХП, сьогодні директор ЗАТ "Бердичівпиво"; молодший Олександр – військовослужбовець, закінчив Ленінградську військово-медичну Академію імені Кірова.

Воспоминание о бердичевском пиве греет душу. Я тоже уверен, что бердичевское пиво самое вкусное. Какой ассортимент пива в Германии всем известно. Не скажу, что я перепробовал много сортов, но это не то...
Мой зять коренной немец и любит не фильтрованное пиво. Когда они с моей дочкой собирались ехать в Бердичев (видимо, он хотел «целовать песок по которому она ходила», я ему посоветовал попробовать пиво «Оболонь». Может сейчас есть и получше, но 10 лет назад оно было вкусным.
Самое ужасное, что зятю это пиво не понравилось. Он привык к своему немецкому.
Может вы выросли на аромате нашего хмеля, или у нас тоже сила привычки, или чувство патриотизма?
Однако, будучи в Карловых Варах, я спросил у нашего массажиста, какое у них самое вкусное пиво?
Он написал название по-чешски, я показал в магазине и купил его. То же самое, что и в Германии.
Но, есть там ресторанчик, у входа которого сидит добряк знаменитый Швейк.
Мы с приятелем заказали там пиво и светлое, и тёмное. Вкус – потрясающий. А ещё селёдочку к пиву попробовали... Языки проглотили!
Я не патриот Чехии, но пиво готовят вкусное.
Как говорил А. Райкин про соловья: «...смотреть не на что, а как поёт, мерзавец!»

К слову,о пиве..Есть пиво,а есть пиво.Один и тот же сорт бочкового разлива,в бутылке,и в жестяной банке имеют разный вкус.Очень любил в Бердичеве "Жигулёвское "пиво,и по приезду в Израиль искал нечто похожее по вкусу.С течением времени и с падением железного занавеса полки израильских магазинов стали ломиться от изобилия завозимых из бывшего СССР сортов пива.Начал пробовать разные марки,но не полюбил.Даже "Жигулёвское" не того вкуса.Будучи в Праге,полюбил пить светлое пиво "Старопрамен".А в Израиле купил пару раз,попробовал-не то...Теперь пью только чешское темное пиво "Козел" (с ударением на втором слоге) и получаю огромное удовольствие от бархатного вида и богатого вкуса этого пива.
Ему отдаю предпочтение и покупаю только этот сорт.

Традиційні бердичівські призи:

Анатолий, улыбнулся. Хороший приз !!!